После того, как язык достаточно четко складывается фонетически, в какой-то момент своей истории он обычно обзаводится письменностью (хотя некоторые языки ее не имеют и до сих пор). При создании любого алфавита решается следующая задача: с одной стороны, нужно как можно точнее передать на письме звуки данного языка, а с другой – для передачи некоторых звуков необходимо использовать буквосочетания, иначе в алфавите будет слишком много букв и его будет сложно запомнить (представьте себе, что русские мягкие согласные передавались бы не сочетаниями уже имеющихся букв с гласными или мягким знаком, а какими-то специальными буквами – такой алфавит был бы слишком громоздким). Таким образом получаются расхождения между написанием и звучанием слов, но они фиксируются определенными правилами чтения. Кстати, когда Кирилл и Мефодий создавали восточнославянский алфавит на базе латиницы, они решили несколько увеличить число букв, чтобы сблизить написание и произношение, и сделали некоторые буквосочетания особыми буквами. Если вы приглядитесь к букве «Ы», вы увидите, что это сочетание мягкого знака и латинской буквы «I». По этому же принципу были созданы буквы «Я» и «Ю» – это сочетания букв «А» и «О» также с буквой «I», а буква «Ш» – это особым образом написанное буквосочетание «CH» (так во французском передается звук «ш»). Мы к этому давно привыкли и воспринимаем все эти сочетания как обычную буквы. В английском языке наиболее типичны сочетания с другими буквами буквы h – sh, ch, th, ph, gh.
Активна дослідницька діяльність багатьох учених у XIX та XX століттях сформувала сучасну акустику, як науку, що охоплює широку гаму явищ, пов'язаних зі створенням, поширенням хвиль та взаємодією їх зі середовищем. В акустику прийшла диференціація, сформувалися окремі наукові та інженерні дисципліни. Історичні дослідження теж стали зосереджуватися на окремих дисциплінах. До того-ж, детальний історичний аналіз, часто породжує видання великого обсягу. Так, аналіз історії розвитку російської гідроакустики[8] посів більше тисячі сторінок. Короткий аналіз історичних фактів у розвитку сучасної акустики за різними напрямками, міститься в акустичній енциклопедії[9]
Давайте начнем с правил чтения. Только умоляю: не пытайтесь их сразу выучить! Во-первых, не получится — всё-таки их немало, во-вторых, не нужно. Всё со временем уляжется. Можно просто периодически подглядывать в эту страничку. Главное, прочитайте их внимательно (можно не за один присест даже), посмотрите примеры, попробуйте сделать упражнения и проверьте себя — рядом с упражнениями есть звук — то, как эти же слова произносят французы.
We are surrounded by sounds, some pleasant, and quite a few that are not. In order for a product to be accepted by customers, manufacturers must pay close attention to its acoustic signature, both for branding purposes and to limit noise pollution. Engineers must also consider the noise regulations that govern their industry, prior to product release. Problems identified late in development cycle can lead to costly rework and a delayed product launch.
Терміном гідроакустика визначаються усі акустичні дослідження, пов'язані з вивченням особливостей генерування та поширення звуків у різних водоймах та практичне використання знань про ці особливості. Оскільки електромагнітні хвилі сильно затухають в солоній морській воді, акустичні хвилі є єдиним засобом дистанційного зондування у морях та океанах. Ця обставина зумовила інтенсивний розвиток такого напрямку, як акустична океанографія[17]. З точки зору поширення звуку, океанічне середовище виявилося досить складним. Перш за все, у ньому спостерігається зміна у досить широких межах (просторових та часових) таких фізичних параметрів, як температура, тиск солоність, насиченість газами. Значний вплив на формування звукового фону в океані можуть робити живі організми. Все це впливає на характеристики звукових полів. Тому важливою складовою гідроакустики є така наукова дисципліна, як акустика океану[18].
×